Сертифікат міжнародного автомобільного страхування (International Motor Insurance Certificate), також відомий як «Зелена картка», є міжнародним сертифікатом страхування, який без будь-яких перешкод або витрат приймається органами влади всіх країн міжнародної системи «Зеленої картки».
Cтраховий сертифікат «Зелена картка» видається в Україні страховими компаніями – повними членами МТСБУ за повноваженням МТСБУ.
- Він засвідчує, що транспортний засіб відвідувача має покриття обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, як того вимагає законодавство країни відвідування.
- Він надає гарантію для відвідуваної країни, що страховик країни походження транспортного засобу відшкодує потерпілому збитки відповідно до законодавства, яке застосовується у країні відвідування. Таким чином потерпілому у ДТП з вини водія транспортного засобу з іноземною реєстрацією відшкодовується належним чином завдана шкода.
Страховий сертифікат «Зелена картка» покриває шкоду, заподіяну водієм забезпеченого транспортного засобу третім особам на території країн-членів міжнародної системи «Зелена картка», що зазначені в такому сертифікаті.
Шкода, заподіяна з вини водія – іноземця відшкодовується іноземним страховиком відповідальності такого водія, а шкода заподіяна водієм незастрахованого транспортного засобу – Національним Бюро чи Гарантійним Фондом країни ДТП (дії водія при ДТП закордоном).
Міжнародна система автомобільного страхування «Зелена картка» (далі – міжнародна система «Зелена картка») заснована у травні 1949 року відповідно до положень Женевської рекомендації № 35, прийнятої Підкомітетом по дорожньому транспорту Економічної комісії Організації Об’єднаних Націй для Європи. Основними завданнями системи було створення механізму захисту інтересів власників транзитних автомобілів та потерпілих від цих автомобілів у країні відвідування. Таким чином було знайдено та імплементовано ефективне вирішення проблеми гарантій відшкодування шкоди, спричиненої транспортними засобами, зареєстрованими за кордоном через створення міжнародної системи «Зелена картка», яка почала діяти з січня 1953 року. Система репрезентує собою партнерство національних ринків автострахування та урядів відповідних країн. Фактичними суб’єктами Системи виступають Бюро країн та страхові компанії - їх члени, уповноважені здійснювати обов’язкове страхування цивільної відповідальності.
Значним кроком у розвиток міжнародної системи «Зелена картка» стало прийняття 94 сесією Європейської економічної комісії ООН у листопаді 2000 року нової Зведеної резолюції щодо покращення автодорожнього руху. Зазначена Резолюція була схвалена усіма країнами, що входять до цього міжнародного органу, в тому числі і Україною. Зокрема, йдеться про умови функціонування та вимоги до національних бюро тих країн, які входять у міжнародну систему «Зелена картка». А саме:
- У кожній країні уряд офіційно визнає єдину організацію, утворену уповноваженими страховиками як своє національне страхове Бюро. Тільки страховики, котрі мають повноваження на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів щодо третіх осіб, можуть бути членами Бюро тієї країни, що уповноважує їх видавати страхові сертифікати відповідного формату та взірця. Всі такі страховики мають бути членами Бюро і брати участь у його фінансуванні з тим, щоб Бюро мало можливість виконувати свої фінансові зобов’язання .
- Бюро утворене у відповідності з наведеним вище пунктом 1, має приєднатися та підтримувати міжнародний орган, відомий як «Рада Бюро». Рада Бюро – керівна організація міжнародної системи «Зелена картка» діє під егідою підкомітету по дорожньому транспорту Європейської економічної комісії.
Створивши відповідну законодавчу базу для здійснення діяльності на міжнародному рівні, у червні 1997 року відповідно до рішення 31 Генеральної Асамблеї Ради Бюро, яка відбулася у Будапешті (Угорщина), МТСБУ прийнято до міжнародної системи "Зелена картка", а його членство у цій системі було активізовано з липня 1998 року, як "перехідного члена".
Вступ України в міжнародну систему «Зелена картка» став надзвичайно важливим кроком для саморозвитку системи і її географічного розширення у напрямку країн колишнього Радянського Союзу. Про це йшлося в листі Генерального секретаря Ради Бюро п. Майкла Ніколсона на адресу Кабінету Міністрів України від 24.04.2001, а саме: «Україна є важливою державою для Європейського автомобільного транспортного руху, оскільки вона розташована в центрі Європи, і пов’язує транспортні потоки країн Східної і Західної Європи… Ми цілком визнаємо роль Моторного (транспортного) страхового бюро України у якості як Бюро-врегулювальника, так і Бюро-платника. На сьогодні МТСБУ виконує всі передбачені фінансові зобов’язання щодо перестрахування та надання необхідних гарантій…».
На засіданні 38 Генеральної Асамблеї Ради Бюро, яке відбулося у Люксембурзі 27.05.2004, було прийнято рішення про набуття України з 01.01.2005 статусу «повного члена» в міжнародній системі “Зелена картка” за умови виконання МТСБУ вимог, виставлених Радою Бюро міжнародної системи «Зелена картка», які були зняті з МТСБУ з 01 січня 2009 року.